Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас Гость!

Гребной триатлон и квадратлон (ФГТК)
Главная » Статьи » ВЕСЛУВАЛЬНИЙ СПОРТ - CANOEING - ГРЕБНОЙ СПОРТ

Особливості реалізації аеробних можливостей кваліфікованих веслувальників на байдарках на олімпійських змагальних дистанціях
Науковий напрям: спортивна медицина, фізіологія та біохімія спорту.
Особливості реалізації аеробних можливостей кваліфікованих веслувальників на байдарках на олімпійських змагальних дистанціях
Віталій Самуйленко, Наталія Спичак
Національний університет фізичного виховання і спорту України
 
Малюнок 1. Фрагмент тестування кваліфікованого веслувальника на байдарках за допомогою веслувального ергометру «Paddlelite» (Німеччина) та газоаналітичного та спірометричного обладнання «Oxycon Pro» («Jaeger», Німеччина). На другому плані можна бачити тредміл «Jaeger» LE200CE, що використовувався при тесті ступенезростаючої потужності. В даному випадку він виступає «мостом» сигналу частоти серцевих скорочень від датчика «Polar» (на спортсмені) до комп’ютеру.Постановка проблеми. Зі всіх видів підготовки, в даний час, неможливо відокремити той, від якого в найбільшої мірі залежав спортивний результат в веслуванні на байдарках і каное. Якщо рівень досягнень молодих спортсменів припускає компенсування слабих сторін підготовленості більш сильними, то успіх в спорті вищих досягнень залежить винятково від інтегрального бачення цієї проблеми. Всупереч від уявлень, що склалися, час, що був затрачений на один вид підготовки, не в якому разі не лімітує той, що був затрачений на інший вид. Наприклад, технічне тренування не може існувати окремо, тому що нетехнічного тренування бути не може. Тому, коли річ стосується розвитку аеробних можливостей кваліфікованих веслувальників, за рахунок яких на олімпійських дистанціях виділяється від 40 до 70% енергії, – основними засобами повинні виступати вправи, пов’язані з веслуванням на спеціальних (човни) та допоміжних (ергометри) приладах [1, 3, 4, 7, 10]. При цьому веслування на байдарках віднесено до видів спорту, технічна сторона яких лімітує залучення глобальних м’язових груп (понад 60 – 70 % м’язового масиву), що в свою чергу пред’являє менші вимоги до функціонування кардіореспіраторної системи (КРС) в спеціальних фізичних вправах по відношенню до неспеціальних [3, 5, 8]. Максимальна потужність навантаження, яка розвивається при роботі циклічного характеру і виконується руками, повинна складати лише біля 60-70 % від тієї, що може виконуватися при фізичній роботі ногами [5, 9]. Це пов'язувалось передусім з меншою масою м’язів плечового поясу, що залучається до роботи в веслуванні на байдарках. Крім того, обмеження працездатності матимуть місце в залежності від пози роботи – в положенні сидячи або лежачи межі потужності навантаження нижче, ніж в положенні, близькому до вертикального. Виняток може складати тільки спільна робота рук, ніг і тулубу, як це має місце в веслуванні академічному [2, 3]. Вважали, що тривале спеціальне тренування в веслуванні на байдарках істотно збільшує межі потужності навантаження, що розвивається в спеціальній роботі руками. Однак, ця потужність завжди нижче, ніж при роботі ногами, і знаходилася (по середнім даним різних авторів) в межах 390 – 460 Ватт. В той же час при роботі на велоергометрі і при бігу максимальна потужність навантаження досягала, відповідно, 890 – 980 і 1020 – 1320 Ватт. В процесі подолання дистанцій 500 і 1000 метрів середня механічна потужність у висококваліфікованих веслувальників на байдарках складала біля 70-80 % від максимальної механічної потужності. Наприклад, по даним різних досліджень, середня механічна потужність на олімпійській дистанції 1000 метрів знаходилась в межах 300 – 380 Ватт. Дані для веслувальників збірної команди СРСР становили 370±28 Ватт [3, 8]. При цьому, дані останніх досліджень, які проводились на початку сторіччя після зміни правил змагань відносно до спортивних човнів, вказують на спроможність ряду спортсменів задіяти глобальні м’язові групи, що в свою чергу пред’являє більші вимоги до функціонування КРС в спеціальних вправах (веслування на байдарках, спеціальна ергометрія) чим вважалося раніше [6, 7]. У зв'язку з цим було припущено, що рівень функціонування КРС за умов виконання спеціальних вправ (що вирахувано в відсотках від рівня функціонування КРС в неспеціальних максимальних вправах) буде свідчити про втягнення в фізичну роботу глобальних м’язових груп та про поліпшення міжм’язової та внутрішньом’язової координації, що з технічної точки зору є більш доцільним. Що до механічної ефективності роботи, то від неї спортивний результат у веслуванні залежить не прямо пропорційно: на дистанціях середньої та, насамперед, малої довжини його досягнення мусить компенсуватись іншими чинниками. Мета досліджень. Визначити особливості реалізації аеробних можливостей кваліфікованих байдарочників на змагальних дистанціях 500 і 1000 метрів. Робота проводилася в межах держбюджетної теми: 1.2.25. «Ключові напрямки оцінки реалізації адаптаційного потенціалу організму спортсменів на різних етапах спортивної підготовки в залежності від індивідуальних особливостей» зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2001 – 2005 рр. (номер держреєстрації 0105U001390).
Малюнок 2. Взаємозв’язок результату проходження тесту на веслувальному ергометрі «Paddlelite» 3 хвилини 45 с, що моделює дистанцію 1000 метрів, з рівнем реалізації аеробних можливостей за формулою: ПікVO21000м тест . ПікVO2 ступенезростаючий тест-1 . 100% (пояснення в тексті).Методи досліджень. Газоаналіз, спірометрія («Oxicon Pro», Німеччина) і радіотелеметрична пульсометрія («Polar», Фінляндія) при ергометрії, що моделює 500 і 1000-метрову змагальну дистанцію в байдарці (2003 рік: «Modest», Данія в тестах 2 та 4 хв.; 2005 рік: «Paddlelite», Німеччина в тестах 1 хв. 45с та 3 хв. 45 с) і при класичному тестовому навантаженні ступенезростаючої потужності "до відмови”, який був проведений на тредмілі (2003 та 2005 роки: «Jaeger», Німеччина в тесті з вихідною швидкістю 8 км.год-1 при посиленні швидкості на 0.5 км.год-1 та рівня нахилу 0.4% кожні 2 хв.). Тестувалося 2 групи байдарочників: Національна збірна команда України (рівень майстрів спорту і майстрів спорту міжнародного класу України, вік 21±1.9 років, n=10) та збірна команда м. Києва (1 розряд - КМС, вік 16±1.3 років, n=12). Всі тестування проводилися на базі Науково-дослідного інституту Національного університету фізичного виховання і спорту України, лабораторії Теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів (малюнок 1).
Результати досліджень та їх обговорення. Перший етап, що був проведений у 2003 році показав, що у веслувальників на байдарках рівня 1 розряду та КМС, механічна потужність роботи і рівень функціонування КРС (HR, VO, VCO2, VE, RQ та ін.) в бігу на тредмілі дійсно значно вище ніж при фізичних вправах на веслувальному ергометрі «Modest». Наприклад, максимальний рівень споживання кисню, що реєструвався в максимальних спеціальних тестах, складав біля 90 % від того, що реєструвався у цього ж контингенту досліджуваних в бігу на тредмілі. Це можна було бачити за умов тестових навантажень, які по тривалості моделювали проходження 500 і 1000 метрових змагальних дистанцій. В цей же час, 50 – 60 % веслувальників на байдарках кваліфікації МС – МСМК демонстрували приблизно однаковий досягнутий рівень функціонування КРС як за умов спеціальних, так і неспеціальних рухових тестів. Причому, у найсильніших спортсменів, дані показники функціонування КРС вище в спеціальних вправах. Що стосується механічної потужності навантаження, то й тут у кваліфікованих спортсменів реєструвались незначні відмінності між тестовими навантаженнями що виконувались на біговій доріжці і на веслувальному ергометрі «Modest». В бігу такі показники були вище в результаті більшої механічної ефективності роботи. Другий етап, що закінчився у 2005 році виявив ще більш значимі відмінності від загальноприйнятих уявлень (таблиця 1). Це може бути пов’язане з використанням засобу допоміжної підготовки іншого виробника: При найбільшому рівні навантаження (№1, Drag factor = 140) на веслувальному ергометрі "Paddlelite” у веслувальників збірної команди України вперше спостерігався пік споживання кисню, що був вищим за отриманий в тесті на тредмілі ступенезростаючої потужності. Саме останній, за даними авторитетних джерел, являє собою класичний інструмент тестування аеробної потужності. Цей та деякі інші показники потужності КРС в групах веслувальників збірних команд України та м. Києва мали вірогідні відмінності при Р=0,05 (таблиця 2).
Таким чином не було зафіксовано максимального споживання кисню, що вказує на неадекватність запропонованого засобу ступенезростаючої потужності при тестуванні кваліфікованих веслувальників на байдарках і на неможливість отримання вірогідного результату, що характеризує потенціал аеробних можливостей. Однак повторення вже існуючої класичної схеми також призвели до отримання важливої інформації:
1) Тестування кваліфікованих веслувальників на байдарках в тесті ступенезростаючої потужності на відміну від спортсменів масових розрядів повинно проводитись тільки в спеціальних умовах (човни чи засоби допоміжної підготовки);
2) Рівень реалізації аеробних можливостей кваліфікованих веслувальників на байдарках хоч був розрахований не з максимального рівня його потенціалу (ПікVO21000м тест . ПікVO2ступенезростаючий тест-1 . 100%), все ж свідчить про відмінності від загальноприйнятих уявлень. Висока залежність розподілу місць в сукупності всіх спортсменів, що тестувалися на другому етапі (n = 10+12=22) від рівню реалізації аеробних можливостей вказує на велику прогностичну значимість останнього та на непряму залежність спортивного результату від механічної ефективності роботи (малюнок 2).
Якщо рівень споживання кисню непрямо вказував на втягнення глобальних м’язових груп в спеціальну роботу, то дихальний коефіцієнт та динаміка концентрації лактату крові після тестів може свідчити про рівень міжм’язової та внутрішньом’язової координації. Наприклад, якщо різниця в концентрації лактату між 3 та 7 хвилинами відновлювального періоду (Δ£a) становила -2мМоль.л-1 та більше при високому дихальному коефіцієнту під час роботи – це вказувало на наявність виходу лактату з м’язів в кров, якщо Δ£a був +2мМоль.л-1 та більше при низькому дихальному коефіцієнту під час роботи – це свідчило про порушення координації, що супроводжувалось ацидемією окремих м’язів і подальшим зниженням ролі аеробного енергозабезпечення (перспектива окремих досліджень). Аналіз результатів тестувань додатково виявив, що перспективним напрямком досліджень буде оцінка техніки дихання веслувальників на олімпійських змагальних дистанціях. Цьому буде надано окреме місце.
Основні висновки.
1. Рівень функціонування кардіореспіраторної системи у веслувальників в спеціальних умовах повинен бути вище, ніж в засобах загальної фізичної підготовки. Це свідчить про спроможність використовувати сучасну змагальну техніку з втягненням в виконання фізичного навантаження глобальних м’язових груп (зокрема, робота м'язів ніг і тулубу), з покращенням міжм’язової та внутрішньом’язової координації. Відмінності в рівнях функціонування кардіореспіраторної системи у веслувальників в спеціальних і неспеціальних умовах свідчить про реалізацію одного з елементів техніки веслування – залучення глобальних м’язових груп за спеціальних умов.
2. У кваліфікованих веслувальників на байдарках потужність фізичного навантаження в засобах спеціальної та допоміжної підготовки буде завжди нижче ніж в засобах загальної фізичної підготовки в результаті більш низької механічної ефективності роботи. Разом з тим, цей рівень повинен бути значно вище, ніж описаний в літературі останніх років минулого сторіччя. В різноманітних засобах допоміжної фізичної підготовки рівень потужності роботи не буде однаковим. Так, рівень потужності роботи на веслувальному ергометрі «Paddlelite» (Німеччина) буде завжди нижчим за «Modest» (Данія), що пов’язане з реєстрацією не загальної, а корисної роботи у першому випадку та деяких інших чинників.
3. Вищий рівень споживання кисню в лабораторних умовах при моделюванні проходження 500 та 1000 метрів в байдарці (спеціальна ергометрія) відносно цього ж показника при ступенезростаючому тесті на тредмілі у кваліфікованих веслувальників на байдарках, вказує на відсутність досягнення максимальних його значень. Це полягає в неможливості реалізації аеробного потенціалу байдарочників високого рівня в бігу та на необхідність проведення ступенезростаючого тесту з використанням спеціальних чи допоміжних засобів (веслування в човнах чи спеціальна ергометрія). Проведенні дослідження виявили перспективні напрямки роботи, серед яких оцінка техніки дихання веслувальників на олімпійських змагальних дистанціях та оцінка рівня міжм’язової та внутрішньом’язової координації з використанням фізіологічних показників.
___
Література. 1. Дьяченко А.Ю. Совершенствование специальной выносливости квалифицированных спортсменов в академической гребле. – К: НПФ «Славутич – Дельфин», 2004. – 338 с.
2. Костилл Дж.Х., Уилмор Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности.- К.: Олимпийская литература, 1997. – С. 25 – 82, 149-220.
3. Мищенко В.С., Бегунов В.Н., Писаный В.С. Особенности функциональных компонентов специальной выносливости гребцов – байдарочников. – К.: КГИФК, 1991. – 24с.
4. Мищенко В.С. Эргометрические тесты и критерии интегральной оценки выносливости //Спортивна медицина. - 2005.- №1. – С. 42-52.
5. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - К.: Олимпийская литература, 2004.- С.204-219, 422-440, 763-786.
6. Самуйленко В.Е. Оценка основ техники гребли на байдарках по функциональным критериям // Современный олимпийский спорт и спорт для всех. VIII международный научный конгресс. Том 2.- Алматы: Казахская академия спорта и туризма, 2004.- С. 236 – 238.
7. Самуйленко В.Є., Спичак Н.П. Контроль фізіологічних показників спеціальної працездатності при оцінці основ техніки веслування на байдарках // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць в галузі фізичної культури та спорту. - Львів: НВФ «Українські технології», 2005. – Т. 2.- С. 232-234.
8. Тимофеев В.Д. Методика использования скоростных упражнений в тренировке высококвалифицированных гребцов на байдарках и каноэ. – Автореф. Дисс. – К., 1989. – 22 с.
9. Физиологическое тестирование спортсмена высокого класса / Под.ред. Дж. Дункана Мак-Дугалла, Говарда Э. Уэнгера, Говарда Дж. Грина.- К.: Олимпийская литература, 1998. – С. 119-234.
Категория: ВЕСЛУВАЛЬНИЙ СПОРТ - CANOEING - ГРЕБНОЙ СПОРТ | Добавил: cuadr (05.03.2011) | Автор: Виталий Самуйленко, Наталья Спичак
Просмотров: 1625 | Рейтинг: 4.5/11 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
В ТЕМУ:

Новости загрузка новостей...
 
 

Категории каталога

Международная федерация квадратлона [5]
Информация президиума, результаты соревнований...
ВЕСЛУВАЛЬНИЙ СПОРТ - CANOEING - ГРЕБНОЙ СПОРТ [28]
Электронное издание научно-методических публикаций специалистов в области гребли на байдарках и каноэ.

Мини-чат

200

Наш опрос

Какая из дисциплин, входящая в квадратлон - Ваша коронная?
Всего ответов: 212

Друзья сайта


Поздравляем ВСЕХ с 
сезоном 2015 года!
 
- сайт ОргКомитета Этапов Кубка Мира
по КВАДРАТЛОНУ В Киеве
 
Гребля на "Драконах"
в Одессе: 
гребля на лодках
 
velobike.kiev.ua 27/02-1/03 2015!
 
 
Для денежных переводов:
карточный счет в "ПриватБанк" - 
5457 0822 3296 5769
Получатель: Виталий Самуйленко

Суббота
27.05.2017
05:23


Copyright MyCorp © 2017


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0